Прочитай уважно текст

Анатолій ГРИГОРУК
Гра в шашки

У Києві, в одному з наймальовничіших куточків, що зветься Русанівкою, жила дівчинка Уля.

(В)ранці Уля із своєю бабусею виходили на прогулянку подихати свіжим повітрям. Вони бродили над порослим вербами каналом, уголос ч..тали на лавочці ка..ки. Одного разу, вертаючись (на)зад додому, Уля (по)бачила біля свого під .їзду незнайомого хлопчика. Він с..дів у л..генькому, на колесах ві..ку, а на колінах у нього л..жала кни ..ка.

Проте хлопчик зовсім не збирався гортати її. Він був якийсь примарнілий на личку, сумний і до всього байдужий.
— Ти що, наш сусід? — підступила до хлопчика Уля. — Досі я тебе тут не бачила.
— Ми переїхали сюди два дні тому, — дещо насторожено й наче знехотя відповів хлопчик.
— А чого ти не йдеш погуляти над каналом? Там така краса! Й мало не до самісінького неба б’ють водограї.
Хлопчик мить помовчав, а тоді ледве чутно прошепотів:
— Мені не можна. В мене хворі ноги.
Уля зрозуміла, що повелася не зовсім тактовно. В душі їй зворухнулося гостре співчуття до хлопчика. Щоб хоч якось загладити свою необачність, вона легенько доторкнулася до його руки й запитала:
— А хочеш, пограємо в шашки?
— Я б з радістю, — сказав хлопчик. — Та гравець з мене нікудишній.
— О, не бійся, я теж не гросмейстер, — усміхнулася Уля.
Коли бабуся принесла їм шашки, Уля спритно розставила їх на дошці й великодушно запропонувала:
— Нехай твої будуть білі. За ними — перший хід. А це хоч і маленький, але шанс перемогти.
Уля навчилася грати в шашки півроку тому й так натренувалася, що інколи навіть вигравала в самого тата. Одначе зараз вона вирішила, що навмисне програє хлопчикові й, може, хоч трохи розважить його. Тим часом хлопчик виявив наполегливий характер. Він чинив завзятий опір, і Уля поступово так захопилася грою, що геть забула про свій намір.
— О, який ти хитрик! — щоразу, роблячи свій хід, промовляла вона й раптом вибудувала таку мудру комбінацію, що хлопчик втратив аж три свої шашки, а її, Улину, пропустив у дамки. Тепер у нього не було вже ніякісінької надії на рятунок, і він, ніяково усміхнувшись, звів догори руки на ознаку того, що здається. Уля спам’яталася, та було пізно. Аби втішити хлопчика, вона сказала:
— Мій тато в таких випадках любить повторювати: «За одного битого двох небитих дають». Ти не засмучуйся. Ми тепер щодня з тобою гратимемо, й ти обов’язково натренуєшся. А зараз можна я тебе трохи покатаю?
Не чекаючи згоди, вона зрушила з місця візок і прудко покотила його по асфальтовій доріжці. Весело мигтіли в колесах блискучі шпиці. А якийсь рудий проворний горобець стрибав позаду них і голосно, мало не на всю Русанівку, цвірінькав, ніби просився до їхнього товариства.

Виконай завдання

1.Визнач жанр прочитаного твору

А) оповідання Б) легенда В) казка

2.Визнач основну тему твору. Твір про

А) уважне ставлення до незнайомої хворої людини

Б) красу мальовничого куточка Києва

В) захоплюючу гру в шахи

3. Чому хлопчик не прогулювався над каналом?

А) йому не дозволили йти на прогулянку

Б) у нього не було бажання йти на прогулянку

В) він не міг, бо мав хворі ноги

4. Вибери і познач антонім до слова ВЕСЕЛО

А)радісно Б) сумно В) приємно

5. Установи зв’язки між членами речення за допомогою питань.

Вночі віхола намела снігові кучугури.

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

6. Познач правильне висловлювання

А) я дякую Вас Б) я дякую Вам В) я подякую Вас

Виконай завдання на додатковому аркуші

7. Спиши виділений текст, уставляючи пропущені букви і розкриваючи дужки.

8. Поміркуй, чому Уля вирішила пограти з хлопчиком у шахи? Чи стануть вони друзями? Які риси характеру тобі сподобались у дівчинки? Чи є в тебе друзі?