В палацах і школах нам свято зими.

Веселе, щасливе і радісне свято,

На нього чекаєм давно уже ми.

2. Сьогодні весело у нас

Ми новий рік стрічаємо.

Усіх, хто в залі є в цей час –

Ми гаряче вітаємо.

3. Пада, пада сніг лапатий,

Вже ступило на поріг

В кожну школу світле свято.

Здрастуй, здрастуй новий рік.

4. З новим роком! З новим щастям!

Ми вітаєм щиро вас.

Свято любе, свято красне

Нам уже почати час.

5. Здрастуй білий, пухнастий, веселий сніжок.

Здрастуй гостя зима – чарівниця.

Викликай же на гірку малят, на лужок.

А мороз хай рум’янить їм лиця.

Новоріччя настало, вітаємо ми

Вас із радісним святом красуні – зими.

6. Сніг іде, сніг іде, всі стежки замело.

Все у білі убралося шати.

Біле поле і ліс, біле місто й село.

Білих вулиць уже не впізнати.

7. Здрастуй гостя – зима!

Вийди з нами на шлях.

Пісню півночі нам заспівай на полях.

Є роздолля у нас – де завгодно гуляй,

Зводь на ріках мости, килими розстеляй.

8. Щедрий вечір на порозі,

Рік новий настав.

В кожній хаті і в дорозі

Він защедрував.

9. З новим роком, друзі милі,

Вас дозвольте привітати,

Щастя, радості і миру

Всім присутнім побажати.

Звучить пісня………………..

Входить Зима із сніговиками , потім виходять сніжинки

Зима

Господарка цього свята

Я – сама зима малята.

Снігу білого доволі

Є у лісі і у полі.

Настелила для усіх

Під новий щасливий рік.

Прийшла до вас з помічника –

Бравими сніговиками.

1 сніговик

Порошить метелиця

Білим снігом стелеться.

На подвір’я, як живий

Стоїть Сніговик малий

 У вбранні зимовому,

 Гарному, казковому

На сніжку він стоїть,

Ще й ногами тупотить.

 Є у нього палиця,

І він  нею свариться.

Чорні очі аж горять:

Краще його не чіпать!

2 сніговик

В мене, у Сніговика
Кочерга замість ціпка,
Замість носа - бурячок,
Замість шапки - банячок.
Сперся я на кочергу
І ні кроку по снігу.
А в одлигу позіхаю,
І по стежечці рушаю.
- Ти куди оце, куди?
- А туди, де холоди,
Де снігів по пояс -
На Північний полюс.
Буду жить і поживать,
Дім із криги мурувать,
Кочергою у хокей
На крижині грати
І морозивом гостей
Буду частувати.

1 сніжинка

Я – зими дитинка –

Красуня – сніжинка.

Морозець – то мій татусь.

Дід мороз – то мій дідусь.

Колисала мене віхола

А зима на щічки дихала.

І тому така я гожа

На матінку – зиму схожа.

Зима

Ой сніжиночко пригожа

Справді ти на мене схожа.

Не одна ти, не скучай.

Он сестрички – доганяй.

(з долонь здмухує конфетті , сніжинки кружляють)

2 сніжинка

Зима — це наша мати,
А хмара — наша хата.
Усі ми сестри рівні,
Сніжиночки - царівни.
Наш коник, скорий вітер,
Розносить нас по світу.
Ланам осиротілим
Тчемо тепленький килим.
Ми бідному садочку
Тепленьку тчем сорочку.
І навіть кожну стежку
Вдягаємо в одежку.
Ми любим танцювати,
Літати і кружляти,
А як затихне вітер —
Лягти і відпочити.

3 сніжинка

Білесенькі сніжиночки,
вродились ми з води;
легенькі, як пушиночки,
спустилися сюди.
Ми хмарою носилися
від подиху зими,
і весело крутилися
метелицею ми.

Тепер ми хочем спатоньки,
як дітоньки малі,
і линемо до матінки —
до любої землі.

4 сніжинка

Іще, іще сніжинки

Покружляємо стежинкою.

Понесемось у танку,

в новорічному вінку.

Понад кожним деревцем

Потанцюєм з морозцем.

Танок сніжинок та сніговиків

Вітер

Я – вітер сильний. Дужий.

Що зараз зима – байдуже.

Дмухну – її діти маленькі

Немов парашути біленькі

Літатимуть всі без упину.

На дуба злетять, на ялину.

Буде заметіль, буде віхола.

Всім стануть сніжиночки втіхою.

Закружу у-у-у.

Зима не страшні твої пісні.

Зовсім тихі й голосні.

1 учень

На поляні лісовій

Віє вітер – вітровій.

Замітає всі стежинки

Робить з снігу подушки.

2 учень

Он перина на горбку.

Вся із чистого сніжку.

І на дубі кожушок

Білий, білий, як пушок.

3 учень

Білі сукні для беріз

Вітер з півночі привіз.

Нові шубки для зайчат.

Рукавички для білчат.

4 учень

Лебединий пух літа

Он сніжинка золота.

Міріади цих зірок

Так виблискує сніжок.

Звучить пісня…………..

Виходять зимові місяці

ГРУДЕНЬ
Дорожній майстер грудень 
Мости будує всюди, 
Вкриває ріки кригою, 
Воює із відлигою: 
Дороги приморожує 
Ще й снігом припорошує, 
Щоб на дзвінких санчатах 
Новому року мчати.

СІЧЕНЬ
Подивись: з початку року 
На землі лежать сніги. 
Скрізь, куди сягає око, 
Кучугури навкруги. 
Вітер снігом б'є в обличчя, 
Засипає снігом дах,
І ведуть між себе січу 
Хуртовини у степах. 
Звір в цю січу попадеться — 
Геть тікає ледь живий. 
І по праву січнем зветься 
Місяць перший, зимовий.

Другий місяць зветься Лютий,
А лютує він тому,
Що на світі довго бути
Не доводиться йому.

ЛЮТИЙ

Хоче Лютий, щоб на світі 
Панувала вік зима. 
Та поволі сонце гріти 
Починає крадькома.

Довші дні, коротші ночі. 
Гульк — уже й струмок тече! 
Лютий враз як зарегоче, 
Знов морозом припече.

Та як здійме враз хуртечу, 
Як засипле снігом дах! 
Люди добре топлять печі, 
Щоб не змерзнуть у хатах.

Та здаля вже крок по кроку 
Йде весна, веселий час.
І, розгніваний, до строку 
Лютий геть тіка від нас.

Виходять звірята

БІЛОЧКА

Я веселий звірок, 
Плиг з ялинки на дубок. 
В сосні дупло,

а дуплі завжди тепло, 
Червонясту шубку маю 
По гілках спритно стрибаю 
Хоч мала я на зріст 
Та великий маю хвіст. 

*******

— У зеленфиу лiску,
У дуплі, у сосняку.
А гризу горішки
І гриби, і шишки.

*******

— Затишна моя хатинка,
Тепла в мене кожушинка,
І мені зимові дні
Зовсім, зовсім не страшні.

ВОВК

- Де ти, білочко, живеш?
Що ти, білочко, гризеш?

***

— У морози люті, злі
Ти не мерзнеш у дуплі?

Ведмідь

В мене, друзі, є свій хист,

В цирку вправний я артист.

Клишоногий дивак,

Знаю у малині смак.

Любить лапу посмоктати,

Та в берлозі зиму спати.

Грізний звір, що тут казати,

Ведмедиком мене звати.

1 Кішка

Встала я ранесенько
умила чистесенько:
Вуса, носик, м’які лапки,
Ще й зробила фіззарядку.
І мурликаю завжди,
куди б не ходила,
Їсм солодку ковбасу,

 бублики, сметанку…
І поспати люблю
З вечора до ранку.

*******

Я цікаву мову знаю.
- А яку? – спитаєш ти.
Ту, що нею розмовляють
В цілім світі всі коти.

(разом)
«Няв» - це значить «хочу їсти»;
«Няв-няв-няв» - «іду гулять»;
«Мур» - на ручки хочу сісти»;
«Мур-мур-мур» - «лягаю спать».
«Няв-мур-мур» - «ходила в гості,
Там котлетки є смачні».
«Мур-мур-няв» - «залиш мій хвостик,
Дуже боляче мені».

********
Щоб несли коти і киці
Радість, затишок у дім,
Мурмунявській мові вчиться
Треба змалку нам усім.

2 Кішка

Не японська, не іспанська…
Що? Англійська? Теж не та!
Зветься мова – мурмунявська.
Ой, яка ж вона проста!

*****

(разом)

«Няв» - це значить «хочу їсти»;
«Няв-няв-няв» - «іду гулять»;
«Мур» - на ручки хочу сісти»;
«Мур-мур-мур» - «лягаю спать».
«Няв-мур-мур» - «ходила в гості,
Там котлетки є смачні».
«Мур-мур-няв» - «залиш мій хвостик,
Дуже боляче мені».

*****

Закортіло мені,киці
В ліс на вечорниці:
Взула срібні черевички,
Скочила з полиці.
Підбігаю до воріт,
А там стоїть старий кіт –
Не пускає мене, кицю
В ліс на вечорниці!

Та я слухати не буду,

А швидесенько втечу!

І всіх лісових звіряток

Я до танцю запрошу!

Танок звіряток

Виходять ельф і лялька

ЕЛЬФА

Метеликом нічного сну 

Захоплено, як тінь літаю. 

Росу збираю я рясну, 

Пісень із квітами співаю. 

Я дивна ельфа чарівна

Моя домівка – у дзвіночку

Коли захочеш ти казок

Я закружляю у таночку

ЛЯЛЬКА

Кольорова скриня із паперу

Кольорові літери на скрині.

Це будинок мій, ви здивувались?

Познайомтесь  - лялечка Анжела.

В мене, друзі, очі сині-сині.

 Модне платтячко і гарний пояс

Туфлі стильні, в косах бант великий.

І чарівний маю дуже голос, 

Коли кажу слово ніжно «мама».

 Всі дивуються – оце так чудо!

І до вас на свято завітала!

Танцювати з ельфою я буду!