Говорячи про особливості викладання курсу «Українська мова» у 1 класі, слід перш за все звернути увагу на побудову підручника. І. Большакова, М. Пристінська. Українська мова. Буквар. Харків. Видавництво «Ранок» Українська мова Робочий зошит

Автори подбали про те, щоб дітям було цікаво на уроці, а вчитель міг реалізувати принцип інтегрованого навчання. Саме тому кожна сторінка підручника є тематичною. Так, наприклад, буква Ц. Тема двох уроків «Солодкі уроки». На першому уроці ключовим є слово цукор. А на другому – цвіркун.

На цій сторінці є різні завдання. Як же працювати з ними?

Готуватись до уроку починаємо з визначення теми, в яку занурюємось на даному уроці. Відкриваючи підручник і бачачи ключове слово, вчитель повинен поміркувати над тим, як він зможе за допомогою цього слова, цієї теми вчити дітей навичкам читання і письма. Для цього є різні цікаві завдання та персонажі.

Сторінки підручника на букву Ш. Тут два уроки, але тепер ці сторінки не об’єднані однією темою, а тут дві окремі теми. Перший урок на тему «Шоколадна фабрика». Вчитель може прямо на уроці може з дітьми намалювати шоколадну фабрику, виготовити шоколадні фігурки, або навіть букву Ш.

Другий урок присвячено одягу, зокрема шапці. Тут герої одягають на голову кілька шапок. Чи зручно це, чи не зручно? Чому люди взагалі придумали шапки? З якою метою ми їх використовуємо? І для цього уроку вчителі можуть принести різні шапки Можна поговорити з дітьми чи варто ходити взимку без шапки? Чому це люди роблять? До яких наслідків це може призвести?

Тобто, ми починаємо з ключового слова. І в залежності від того , яке є ключове слово, ми далі розгортаємо події на цьому уроці. Дуже важливо, щоб вчитель не формально ставився до своєї роботи і звичайні теми показував з незвичайної сторони. Слід намагатися не тільки сприяти формуванню навички читання, а ще і зацікавити учнів до читання. Тому теми розраховані на пізнання світу, дотичні до дитячого життя, можна використовувати різні предмети, які є в класі, вдома.

Коли ми визначились з темою, думаємо про те, як створити атмосферу уроку, як розпочати урок. І тут на допомогу приходять герої, які є на кожній сторінці. Урок розпочинаємо з розглядання малюнку і пропонуємо дітям відповісти на такі запитання: що відбувається? Чому ти так думаєш? Що буде далі? Ці три запитання є універсальними. За допомогою них можна розглядати будь які малюнки. Дітям цікаво на них відповідати і вчитель має змогу відразу вийти на ключове слово уроку. Слід уникати питання: що ви бачите на малюнку? Це питання спонукає просто перерахувати предмети, які зображені на малюнку, не замислюючись над причинно – наслідковими зв’язками.

Ключове слово визначає тему уроку. На даному малюнку ключове слово ЗАЄЦЬ. Діти промовляють його за вчителем, аналізують,складають схему, добирають інші слова. Вчитель повідомляє, що діти сьогодні навчаться писати маленьку букву З. Далі читаємо склади. Склади потрібно читати і на першому уроці, і на другому. Особливо дітям, у яких є проблеми із злиттям, які ще не можуть вимовляти склади. Тому слід користуватися не тільки однією сторінкою, даною на урок, а і іншими, пройденими.

Після читання складів переходимо до зошита з письма. Навчаємо писати букву. Методика та, яку використовує вчитель, яка для нього є більш прийнятливою, яку розуміють його учні. Найкраще, коли вправи з читання та письма чергуються. І графічний образ букви відразу закріплюється. Вчитель не повинен поспішати. Для того, щоб у дітей відпрацювалась навичка, потрібен час. У дітей ще буде час виписатись у другому класі. Ми почали вчити покоління дітей, які з гаджетами народжуються. Це діти , які звикли користуватися гаджетами . це значить, що вони користуються екраном не для того, щоб щось ліпити, або щось викладати, вони перемикають канали, орієнтуються в сайтах і т.д. Тобто дрібна моторика у дітей сьогоднішнього покоління вона розвинена не настільки гарно, щоб одразу писати рукописні літери.

Після того, як навчились писати нову літеру, повертаємось до підручника і читаємо слова. Тут можна обрати різні варіанти, відповідно до потреб та можливостей дітей у класі. ( таблиця) ці вправи для того, щоб діти вчились читати і вичитувались.

Далі читаємо слова із завданнями. (таблиця) Важливо, щоб ці стовпчики слів перший раз читав учитель.

Можемо погратись зі стовпчиками слів. (таблиця) Для дітей це гра, а дорослі розуміють, що ми реалізуємо певні завдання уроку. Аналізуємо слова з різних точок зору.

Після роботи з словами переходимо до написання складів та слів з вивченою буквою.(таблиця) Працюємо на мовній сторінці. Можна долучити зошит в косу лінію, де діти будуть прописувати ще два – три рядки, для того, щоб практикувати навичку письма.

Далі переходимо до тексту. (таблиця) Вгорі над текстом для вчителя є підказка, над якими поняттями слід попрацювати. Перший раз читаючи текст, шукаємо слова, які нам є незрозумілими. Вчитель має орієнтуватися, коли обирає,хто буде читати текст. Слід розглянути, який це текст, яка задача стоїть перед учнями після першого прочитання, скільки слів незрозумілих може бути для дітей саме цього класу, скільки у класі дітей читаючих і скільки дітей, у яких погано сформована навичка читання. Перед читанням слід проводити роботу на передбачення. Це буде мотивувати учнів прочитати текст і дізнатися глибше, чому намальований саме цей малюнок.

Етапи роботи над текстом залежать від того, який саме текст запропоновано у підручнику. (таблиця) це текст – розповідь, опис, факти і думки. Даний текст починаємо читати з передбачення за заголовком. Під час аналізу тексту звертаємо увагу дітей на запитання:Що саме в тексті дозволило вам так міркувати? Які у вас є докази того, що ви передбачаєте саме так? На полях є позначки, які нагадують будову тексту.

Є текти на дослідження медіа (таблиця) Ці завдання направлені на розуміння графічної та текстової інформації. Діти роблять висновки, чи варто їм гортати журнал і про щось дізнаватися. Коли вчитель планує такі уроки, він має принести до класу журнали, щоб діти мали змогу погортати сторінки, почитати.

Поряд з читанням йде вивчення граматики (таблиця). На сторінках є приклади невеликих пам’яток. Вони допомагають вчителю та дітям зосередитись на темі, а також текст, який пояснює тему : слова протилежні за значенням.

Є завдання для розвитку мовлення (таблиця). Паралельно такі завдання розміщені і у зошиті.

Багато завдань дотичних до дитячого життя. (таблиця) . Наприклад:

Урок на вивчення букви В. Ключове слово валіза.

• Що роблять кіт і миша? Вони зібрались у подорож.
• Чому у кота велика валіза? Чому у мишеняти маленька валіза?

Аналізуємо слово валіза. Визначаємо кількість складів. Наголошений склад. Далі читаємо стовпчики складів. Після читання складів переходимо до написання маленької букви В (таблиця) пишемо букву і повертаємось до читання слів у стовпчиках. Читаємо їх по різному, виконуємо різні вправи. Потім повертаємося знову до письма. Пишемо склади та слова. Знову повертаємося до читання. Тепер читаємо текст. Він називається «Як ми валізу збирали». Запитуємо: Чому саме так назвали текст? Про що це може бути оповідання? Можемо передбачити за малюнком, що там відбувається?

Доречно, якщо вчитель принесе валізу і запропонує скласти її. Комусь виконати роль котика, а комусь цуценяти.

Є завдання у зошиті: як ми збираємо валізи і можна навіть скласти список цих речей .

Говоримо про заголовок, героїв, що відбувається, де відбувається, чого навчилися, чи сподобалось оповідання, яку подію з життя нагадує, театралізуємо.

Можна запропонувати дітям і інші цікаві завдання. (таблиця)

* таблиці взято зі скриншотів сторінок підручника та робочого зошита